П’ятий об’ємний макет передали дітям з порушенням зору студенти кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету. Тактильні посібники створили на замовлення школи, там їх використовують на уроках історії та географії, розповіла вчителька Інна Шевченко.
Студенти Черкаського державного технологічного університету створили мінікопію ванної кімнати, аби незрячі діти чіткіше розуміли побут навколо.
Десятикласниця з порушенням зору Каріна Солод вивчала макет ванної кімнати та розповіла, яким його уявляє:
“Бачу макет і починаю уявляти собі так само як ви – зрячі. Починаю собі робити картинку в голові”.
Каріні від народження про навколишній світ розповідає її бабуся. Навколишнє середовище почали вивчати з побуту, пригадала Валентина Осінська:
“Ось як пояснити дитині, який є будинок? А коли є макет, і вона це уявляє, і це розуміє, і вона розширює уяву. А так, на пальцях, я ж їй не намалюю”.
Як розповів доцент Олександр Луговський, співпрацювати зі спецшколою кафедра дизайну розпочала чотири роки тому. Аби знати, що виготовляти, викладачі та вчителі радяться:
“Проводяться круглі столи з викладачами школи й викладачами кафедри дизайну і ми визначаємося, які саме об’єкти нам потрібно створити, що в наших силах і те, що ми можемо задовольнити потреби школи”.
За словами завідувачки кафедри дизайну Інни Яковець, перед виготовленням макету студенти розробляють проєкт, підбирають зразки матеріалів:
“Ванна кімната, — це новий макет, який ми вводимо, який ми зараз будемо дарувати. До цього – це був зріз кори, якісь природні елементи ландшафту. А зараз – це ванна кімната і це зовсім інші матеріали, бо це внутрішній простір”.
Попередні композиції — це природні ландшафти. Їх наявність спрощує освітній процес, зазначила вчителька історії Інна Шевченко:
“Перед тим як перейти до вивчення будь-якої країни, я повинна розказати їм про географічне положення. Я повинна їм пояснити, що тут був густий ліс. Вона торкається і розуміє, що так – це густий ліс”.
Карина Солод розповіла, що попри важливість кожного макету, її улюбленим залишається черкаська дамба через Дніпро, оскільки багато нею їздила з сім’єю автомобілем та уявити змогла тільки після тактильного знайомства:
“Це дорога. Мені словесно пояснювали багато разів, що з права річка, зліва – річка, десь дерева, трави. Але це ще було не таке уявлення. А коли я побачила макет, в мене розширився мій простір”.
Інна Яковець додала, що через дію “червоної” зони студенти не змогли особисто передати макети дітям, однак співпраця освітніх закладів триває — студенти й надалі виготовлятимуть подібні тактильні посібники.
